Особливостi вмiсту штучних та природних радiонуклiдiв в рибах з рiзним типом живлення

Автор: Олег Маренков Опубликовано: 6 января 2011 в 21:49

Радіонуклідне забруднення біосфери почало формуватися з середини ХХ століття. Випробування ядерної зброї, розвиток атомної енергетики у багатьох країнах світу, широке застосування джерел іонізуючого випромінювання в науці, техніці та інших сферах діяльності людини призвели до прогресуючого радіонуклідного забруднення біосфери і особливо поверхневих вод.

У Придніпровському регіоні розташовані підприємства з видобутку та переробки уранових руд і сховища їхніх відходів – це потужні джерела радіаційно-хімічного впливу на навколишнє природне середовище.  Особливої уваги заслуговує хвостосховище «Д» (Дніпровське), яке розташоване поблизу пойми рр. Дніпро та Коноплянка. Це хвостосховище радіоактивних відходів колишнього ВО «ПХЗ» (м. Дніпродзержинськ), котре експлуатувалось з 1954 по 1968 рр. Внаслідок роботи підприємства в ньому накопилось біля 12 млн. відходів уранової сировини, а саме техногенно-підсилених природних радіонуклідів.

Значний внесок в погіршення радіоекологічної ситуації зробила аварія на ЧАЕС в 1986 році, результаті якої у воду р. Дніпро потрапили штучні радіонукліди, що обумовило виникнення додаткової складової радіаційно-хімічного забруднення – збільшилася кількість штучних радіонуклідів в компонентах водної екосистеми.

Таким чином, складна радіоекологічна ситуація в Придніпров’ї характеризується посиленим радіаційно-хімічним навантаженням середовища, в першу чергу поверхневих вод та біоти. Важливу роль в цій ситуації відіграють представники іхтіофауни. Відомо, що вони чутливо реагують на зміну  гідрологічних, гідрохімічних особливо токсикологічних чинників.

За різними даними у Дніпровському водосховищі мешкає від 46 до 51 виду риб. В період 2008-2010 рр. на акваторії Дніпровського водосховища були відібрані проби основних промислових видів риб різних екологічних груп. Відбір проб проводився згідно методики іхтіологічних та радіоекологічних досліджень. Підготовка зразків та вимірювання проводились згідно гідробіологічних та радіоекологічних методик, з використанням сцинтиляційного бета спектрометру СЕБ – 0.ХХ. Похибка вимірювань не перевищувала 15%. Рівні радіоактивного забруднення розраховували на сиру вагу (Бк/кг).

З метою оцінки рівнів накопичення радіонуклідів в м’язовій тканині основних промислових видів риб, нами були відібрані наступні риби: судак, плітка, карась сріблястий, короп, лящ, щука, жерех, головень, чехоня, окунь та білий товстолобик. Дані види охоплюють чотири основні трофічні ланки Дніпровського водосховища: хижаки, еврифаги та бентофаги, рослиноїдні. Що дало нам змогу оцінити вміст радіонуклідів в організмах риб з різним спектром живлення, відібраних в різних точках водосховища з не однаковим антропогенним навантаженням.

Було визначено вміст штучних та природних радіонуклідів в м’язовій тканині промислових видів риб.

 

 

Проведені аналізи дозволили встановити, що, як і в попередні роки, підвищені рівні активного забруднення риб радіонуклідами природного походження.

 

Дослідження показали, що рівні вмісту 137Cs в рибах коливався в межах від 0,28 у білому товстолобику до 18,75 Бк/кг у щуці. Вміст 90Sr в рибах коливався в межах 0,12 Бк/кг у білому товстолобику до 6,10 Бк/кг у судаку. Також високий вміст радіонуклідів штучного походження спостерігався у видів-еврифагів.

Були проведені дослідження вмісту в організмах риб техногенно-підсилених радіонуклідів природного походження. Найбільший вміст 40К, 226Ra та 232Th відмічений у карасі, що пов’язано з придонним способом життя та з типом живлення – еврифаг, найменше в білому товстолобику – фітопланктофаг. Інші види риб накопичують радіонукліди згідно з трофічним рівнем, який вони займають в екосистемі Дніпровського водосховища, та вмістом даних токсикантів в кормових ресурсах, воді та донних відкладах.

При всьому різноманітті абіотичних та біотичних компонентів різних типів водних екосистем неможливо дослідити усі фактори впливу на обмін радіонуклідів в природних об’єктах, причин для цього достатньо: неможливість виділення домінуючого фактора, низькі активності радіонуклідів, різні види риб та різний харчовий раціон, тривалість робіт і широка варіабельність хімічного складу води різних районів Дніпровського водосховища.

 Загалом можна прийти висновку, що радіонукліди в більшій своїй частині наколюються в організмах риб за рахунок переходу їх по харчовому ланцюгу, в меншій ступені вони потрапляють в організм риб через покриви епітеліальних тканин, що підтверджує факт трансмембранного переносу даних речовин з водного середовища до організму риб.

Маренков О. М., Дворецький А.І., Білоконь Г. С. «Особливості вмісту штучних та природних радіонуклідів в рибах з різним типом живлення» // Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології: Матер. ІІІ Міжнар. іхтіол. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 30 вересня – 2 жовтня 2010 р.). – Дніпропетровськ, 2010. – С. 102 – 105.

Маренков О. М., Дворецький А.І.,Білоконь Г. С.
Особливостi вмiсту штучних та природних радiонуклiдiв в рибах з рiзним типом живлення
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
пр. Гагарина, 72, м. Дніпропетровськ, 49050, Україна, gidrobs@mail.ru 

 
 
Уважаемые коллеги! Все опубликованные в этом разделе материалы принадлежат их авторам и/или правообладателям.
Пожалуйста, уважайте труд этих людей и помните о законе РФ «Об авторском праве и смежных правах»
При полном или частичном использовании этой статьи, прямая ссылка на нее обязательна
 
 

Обсуждение

Добавить комментарий

Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы добавить комментарий.